Уляна поверталася додому з роботи,і як завжди в цей час,на вулиці
затори повно транспорту. Місто ніби не велике,та на машині вона витрачала досить часу та нервів,через так знану "толерантність"водіїв.
По зустрічній полосі промайнула машина брата,і те ще ніби додало знерво-
ваності.Не за себе,а за маму.Бо кожен раз мов поверталася в кінотеатр,на один і той старий надоїдливий фільм.Пам*ять не механічний апарат,що натисниш на вимикач і згасне...
Між нею і Назаром різниця у віці 8 років.В дитячі та шкільні роки
завжди тішилася,та була ним горда,бо то її захист.Особливо відігравало
роль в родині де мама працювала,заробляла на утримання сім*ї,а батько
пиячок-марнотравник,скандаліст. Вдома ситуація була завжди під напругою.
Та брат підростав,мужнів і тим самим,заставляв батька із собою рахува -тися. Після закінчення школи, брат, поїхав вчитися 500 км від дому і віддалився від проблем,а вона з дуже інтуїтивною натурою,як могла злад-
жувала негативні моменти в сім*ї.Та все ж батько не змінювався,і врешті
решт,закінчилося усе розлученням батьків. Після закінчення інституту Назар повернувся додому,пішов працювати. Їй на той час минуло 15 років,веселої вдачі,рухлива,комунікабельна.Душа усієї вулиці! Мама ж зайнята,як не на роботі,то домашні клопоти,то ж рано у неї почалася дівоча "кавалєрка".
Назарко,мамина права рука,а також в вихованні сестри.Бувало не один
раз потрям за плечі,чи нагримав.Батьки після розлучення розміняли квартиру і вони з мамою переїхали на нове місце.
Новий мікрорайон,новобудови,як надія на нове життя.
Красивий краєвид з вікна сьомого поверху.Мов на долоні-розкинувся барвистістю дерев та кущів, молодіжний парк.Звідтіль завжди чулися дитячі голоси,та притягав погляд люд,що прогулювався алейками.
З надією на хороші зміни! В цьому ж будинку тільки в вдругому під*їзді жила її однолітка Оленка.Як звичайно буває,дівчата пото-
варишували і почали бувати вдома одна в одної.Оленка /дівчисько-
хлопчисько/,завжди якась невитримана,одяг такий трохи недбалий,відріз-нялась від Уляни,бо та любила гарні речі і була хоч не високого
зросту,та яскравої зовнішності.
Назар по природі педант,чистюля.І знова повертаючись в думках до того моменту,як по вечорах почала у них подруга засиджуватися довше
а ніж би випадало.Назар набагато старший від них двох,та часом сідав пограти в карти. З добре підвішеним язиком оповідав їм різні історії
зі свого студенського життя.Про те як цікаво у будівельних загонах працювати,час проводити,як неодноразово виступав в ролі дружби на
весіллях однокурсників. Брат жартував,а Оленка не відводила від нього
захопленого погляду. Ніхто і не подумав,що зі звичайних жартів між
братом та Оленкою може перерости в якісь серьозні відносини,адже різниця у віці не мала,різні інтереси,спілкування,друзі. Та трохи
по-троху то переросло в зв*язок. Ні мама,ні вона в ті стосунки не вмішувалися. А Оленчині родичі придивлялися,-хлопець серьозний,працьовитий,за плечима освіта та й плани складає на майбутнє
Не можна з рук випускати,тим більше знали,що донечка неврівноважена, та ще й полюбляє прикластися до чарки.Дівчина ще в старших класах почала зі своєю мамою їздити по закордонах по товар.
Дев*яності роки сколихнули Україну.З перебудовою суспільства,в
країні почався безлад.Закривалися фабрики,заводи та й інші підприєм-
ства,люди в один день опинялися на вулиці,без праці і засобів існування. Держава тим самим підштовхнула народ до прірви безвихід -ності,то ж самі люди почали шукати вихід з того становища.Заробітчани!
Яке ж то дивне і страшне слово...Масово кинулися виїздити за кордон на роботу,полишаючи домівки,родини,Батьківщину...Інші взялися за
"човнярство".Це ручною кладдю,та баулами возили з Турції,Польщі, Болгарії товар і збували на ринках. То тяжка праця,завжди в дорозі,а
крім того нерви на кордонах при перевірках,а потім тривога за збуття товару.. Час на виживання! Хто,як кажуть,годен,той не голоден!-за буть яку ціну. І ніхто не зважає на вік.Всі стають однією суцільною
масою. Ось звідки появився той потяг до чарки,як зігрів та розслабленя...
Коли мама розповіла за пропозицію Назара відносно магазину і їхньої роботи в нім,в першуж хвилину сказала,що з того нічого доброго
не буде. Бо за минулий час вже добре їх вивчила.Працювала певний час
в магазині у Оленки.Завжди відчувала себе чужою,зайвою і навіть підкреслено пригнобленою. Маючи багатьох знайомих,бачила як в родинах брати допомагають і підтримують сестер і навпаки. Та навіть як приклад була родина невістки.Її дядько-пияк і то мав місце в їхньому житті,не говорячи про тіток,двоюрідних сестер.Рідного брата брала на
буксир і всюди за собою. Чому добрі справи інших,не взяв мій брат собі за взірець?-завжди завдавала собі це запитання Уляна. І до цього
часу не поміщається те в її голові. Та за для спокою мами і з надією,
що можливо брат дійсно змужнів,змудрів,все ж погодилася на пропозицію
Назара,і з настирливістю занурилася в роботу. Та дуже швидко прийшлося
пожалкувати.
Її,як ту птаху в високому польоті,не ранила ,а вбила куля, випущена з пістолету, рукою брата. Земля з шаленою швидкістю наближалася.Здавалося ще мить і кінець.Та Господь завжди в найтяжчий
момент подає рукую Вона вхопилася і певна, Він не полишить...
ID:
407959
Рубрика: Проза
дата надходження: 11.03.2013 10:05:41
© дата внесення змiн: 11.03.2013 10:05:41
автор: Вразлива
Вкажіть причину вашої скарги
|
