Я б була зовсім друга
Якби не гралася з людьми.
Якби була у мене туга
За вечорами у пітьмі.
Якби кохання все ж жило
У цьому серці кам'яному.
То все ж було все по-іному,
Коли б не гралася з людьми.
Я б більше правди говорила
Якби була у мене сила
Хоч щось змінити у собі.
Та все у тій же у пітьмі
Свою я душу загубила
І втратилась у мене сила
Для тебе… у цьому житті.
Ти будеш горем убиватись,
Ломитись, битися, кричати!
Просити помочі у мене…
Казати,що кохати треба!
Та я уже та безнадійна,
Що закохалася у тебе сильно
У том минулому житті,
Що загубилось у пітьмі…
Мабуть, зробила б я над силу
Те, що просиш ти так сильно
Та все ж нутро моє таке,
Воно крихке, ламке, страшне!
Воно ще хоче твого болю,
Бо любить гратися з тобою.
Бо любить погляд твій слабкий
Твої слабкі, маленькі рухи…
Так! Я б зробила це б****во
Якби не гралася з людьми так страсно!
