Моя доля мені до вподоби
Я поправді її заслужив.
Вся родина моя хлібороби
Я ж писати вірші полюбив.
Про любов, та сердечну тривогу
І про зорі, що сяють вгорі.
Про нелегку життєву дорогу,
Що пройти необхідно мені.
Про мій край, про село та хатину
Саме звідси у світ я пішов.
Подолавши глибоку долину
Я шукав і нарешті знайшов.
За для чого у світ народився
І ночами вже вкотре не сплю.
Та до Бога так щиро молився
За вірші, що писати люблю.