в неї лише один справжній друг - це старий пес Зевс,
який завше тримається за її теплі руки.
коли дійсно стає холодно і гучний грім лунає з небес,
зігріває її кудлатим тілом, що відбирає зимові муки.
коли люди їй дорікають, що час завести друзів, а не собаку,
вона вслід кидається в них сухими словами.
нікому не знати, як це жити в обіймах самотнього страху,
нікому не знати, як це кидатися вгору ножами.
коли все, що залишається - це лише вірити у диво,
боротися за власне я і триматись за щастя руками.
вона дивиться йому в очі і завше дякує як живій людині,
що постійно поруч, незважаючи на старість з роками.
в неї лише один справжній друг - це старий пес Зевс,
який береже її сильні й гарячі руки.
коли стає сумно і коли грім рветься крізь хмари небес,
він завше лишається поруч, щоб вберегти від пустої розлуки.
5.01.2013
