Сайт поезії, вірші, поздоровлення у віршах :: Ярмульська Галина: Батьківська хата - ВІРШ |
UA | FR | RU Рожевий сайт сучасної поезії |
|
Додавати коментарі можуть тільки зареєстровані користувачі..
КОМЕНТАРІ Калинонька, 10.09.2014 - 10:25
Батьківська хата - найдорожче наше гніздечко, наша колиска , наш найкращий спомин .
Д З В О Н А Р, 19.05.2013 - 11:49
Батьківська хата... І серце щемить, бо що може бути дороше за спогади далекого дитинства... http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=135082 ............... Ярмульська Галина відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Ця історія справжня.Я дуже Вам вдячна. Салтан Николай, 16.04.2013 - 18:49
... дуже сильний зміст, торкаються серця такі стрічки... гарно і чуттєво
Ярмульська Галина відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Я також люблю Ваші твори.Дякую!
Олександр Яворський, 16.04.2013 - 10:39
сумно... не дослухалися, мабуть, батьківської поради... таке буває у житті і, на жаль, не у поодиноких випадках!
Ярмульська Галина відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Щиро дякую,що прочитали.
Ярмульська Галина відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Дякую за коментар...
Сергій Ранковий, 12.04.2013 - 18:15
**** Стара хата ****У край села стоїть змарніла стара хата, Забута і покинута, розбиті вікна в ній, Гуляє вітер затхлими зацвілими кімнатами, А на стіні під склом висить старий папір. То фотокартка, пожовтілий впертий свідок, Того життя, що в хаті цій колись було. Зі знімку крізь часи всміхається родина, У дружнім колі обіймають зрощене зерно. Так тато у труді навчає своїх діток, Любити рідний дім і те що їм дано. А мати у любові, мов квочка, їх обніме, Для неї її дітки, то є життя зерно. Та ось і друге фото, тут діти вже дорослі, А мати посивіла і батько зовсім зблід, Та все ж стоять навколо і слухають промову, Як у житті надалі їм поступати слід. Не будьте ворогами і пам‘ятайте Бога, Хай навіть дуже різне життя у вас буде. Не забувайте слово, яке я вам промовив. І кожен у пошані до батька припаде. Та ось застукав вітер шибками в підвіконня, Здригнулась в холоднечі допитлива душа. Чому тепер порожня ця хата залишилась? Ніяк не заспокоїться у пошуку вона... Ярмульська Галина відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Д якую,дякую!А Ви молодець,мені сподобалось.
Лидия Науменко, 12.04.2013 - 11:55
Осиротiла батькiвська хата ... Типова картина для сучасного села!
Ярмульська Галина відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Щиродякую,що прочитуєте. Надія Рубінська, 11.04.2013 - 22:25
Часто так по життю буває, що мати все-все робе, аби діти були щасливі. А діти не цінують. От і виходить: сучасна історія без зворотнього зв'язку. Це прикро. Теплого Вам, Галю, сонечка. Крилата (Любов Пікас), 10.04.2013 - 22:14
Це ще пів біди, що не приїжджають. Деякі б'ються через хату! Гарна тема! Спасибі.
|
|
|