|
Нехай ...
Нехай давно ми різні люди,
І по одній стежині нам не йти.
Нехай ...
Нехай серце вже тебе забуде,
Нехай не лунають більше
Твої кроки в голові.
Нехай не б'ється серце в такт,
І сподівання вже давно минули,
Нехай не віриться, що просто так
Можливо було це все забути!
Нехай ...
Нехай не хочеться кудись іти,
Тікати, бігти, наздоганяти,
Знову вірити у твої сни,
І знов втікати, і знов втікати.
Нехай вже спогадів канва
Знову ринула на очі,
Нехай на них уже бринить сльоза,
Але не хочу я так, не хочу!
Нехай повіриться, що колись,
Я все забуду і почну з початку,
Так обережно, неначе сни
І досі кружляють у дивнім танку.
Я сильна, я знаю, я все стерплю!
Неначе вітер ущух і нині,
Сонце вигляне із-за хмар,
Осяє душу і так щиро
Мені посміхнеться хтось інший, знову
Будуть нові, і вже не ті розмови,
Будуть нові причини і сподівання,
Та головне - буде нове,
Ще зовсім чисте кохання!
Нові світанки у роздумах, нові мрії.
Та попри все це, що найголовніше,
Там буду я - не я, сильніша, розумніша!
ID:
418245
Рубрика: Поезія, Лірика
дата надходження: 14.04.2013 00:19:33
© дата внесення змiн: 04.05.2013 14:38:03
автор: Щастячко
Вкажіть причину вашої скарги
|
