В пустих словах немає правди,
немає правди в тій вині.
У кожного із нас є вади ,
та в голові одне лиш "НІ!
Хіба можливо все забути ?
Хіба для того кожен з нас
хотів понад усе збагнути,
чому так швидко минув час?"
Постійні зради та скандали,
як крик в кімнаті пустій.
Можливо, пізно ми згадали
одне лиш слово,слово "стій!"
Стій!
Може досить уже образ!
я сьогодні останній раз
фальшиво тобі всміхнусь
І змінюсь.
Стій!
Чи є правда в цих словах,
чи вона десь у наших снах
заблукала і лиш на мить
злетить?
Ми не знайшли те,що шукали.
І в голові одне лиш "ні!"
Здається, знову заблукали
в пустих словах,в пустій вині.
Можливо,пізно пробачати,
пізно робити перший крок.
Залишилось лише мовчати
в полоні жорстоких думок.
Ні,я не хочу лиш мовчати.
Я хочу раз і назавжди
забути, що таке втрачати.
Прошу,будь ласка,стій!Зажди!
Стій!
Може досить уже образ!
я сьогодні останній раз
фальшиво тобі всміхнусь
І змінюсь.
Стій!
Чи є правда в цих словах,
чи вона десь у наших снах
заблукала і лиш на мить
злетить?
