Хочеться спокою, музики, чаю,
В паузах - тиші, без гаму навколо,
Хочеться чути як я видихаю...
Більше не хочу нічого, нікого...
Хочеться меж, перепони і стіни,
Так, щоб сховатись від всіх і від Бога…
Щоб розчинитись у світлі і тіні...
Більше не хочу нічого, нікого...
Хочу щоб зникли, общага і сірість,
Люди ті самі і п’янки недільні,
Мозок стискає порожня суцільність...
Так недалеко і до божевільні.
Може тому я у неті, в книжках,
То у піснях, то у тиші зникаю,
Хай всі вважають, що тілом я в ліжку...
А я десь у мріях…мене тут немає.
Може тому я у неті, в книжках,
То у піснях, то у тиші зникаю,
Хай всі вважають, що тілом я в ліжку...
А я десь у мріях…мене тут немає.Божествено!!! самому це знайомо...
Усміхнено-заплакана відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00