Такими особливими моментами вночі,
коли лежиш поряд з людиною ніби незнайомою,
але такою рідною, такою бл́изькою твоїй душі,
хочеться ділитись всім своїм, хочеться ділитись навіть втомою,
хочеться згадати надсокровенне і надважливе.
Але чомусь ніхто не вірить, що ніч можна провести за розмовами.
згадай, як закохався в найкрасивішу дівчинку з класу,
чи як впав з велосипеда, і розбив коліно до м'яса.
згадай, як вперше кричав з балкону - п'яний, але щасливий.
згадай, як сотні разів обіцяв собі зробити усе можливе.
згадай, як хотів в Америку, стопроцентно наступного літа,
згадай, як запасався таблетками від нудоти і від бронхіту,
згадай непотрібні деталі, але зараз чомусь так вагомі.
згадай старенькі сандалі, що дарувала бабуся малому.
І не знати чому саме зараз, саме тут і саме вночі
захотілось усе розказати незнайомій і рідній душі.
Це без сумніву магія ночі, це солодкий запах відлиг,
щоб згадати усе, що захочеш, щоб сказати усе, що не встиг.
з незнайомцем, раджу, в ліжко не лягай,
може статись що він - агент FВІ!!!
Комета відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
не в ліжко, а під відкритим небом дивитись на зорі
і не з незнайомцем зовсім,а просто з людиною, яку не знаєш близько,не спілкувався раніше, але в такі моменти вона тобі стає ближчою ніж будь-хто
... і мовчати, чим меньше інші знають, тим краще 
