Присвячується
Назарові Лесюку- людині, яка
стала моїм другим диханням...
Скоро жовтень
Скоро жовтень-зів'яне печаль...
Ти приїдеш і висохнуть сльози.
Тільки тягнеться час, тільки жаль,
що покрилися інеєм коси.
Душу тихо сріблить сивина...
Нас кидає по світу розлука.
Мені тихо шепоче весна,
що ти біль-моя радісна мука.
Хай бринить в семи нотах любов...
Нас лиш доля могла поєднати.
Хай відлуння моїх молитов
допоможе нам відстань здолати.
Я раніше незнала тебе,
та ти став моїм проблиском світла.
Я в тобі відшукала себе,
наче запах минулого літа.
Завітай хоч на хвилю в мій сон,
там щасливими будем з тобою.
Б'ються наші серця в унісон,
оповиті святою красою.
