Як писала я палко вірші ці,
Якби ж знав ти, кому їх пишу,
Як же мрію поглянути ввічі ,
І розкрити всю душу свою.
Заблукав десь твій образ у часі,
І ще трохи й зітруться навік
Тьмяні спогади втоплені в чаші
Сліз гарячих із моїх повік.
Чи побачу знов твої очі?
Чи торкнуся рукою до вуст?
Чи злякаюся темної ночі
І зірок, що до тебе ведуть.
