Хоч бачив лiт я не багато,
Й зим не так багато зустрiчав.
Та живу життям завзято,
На смуток час не витрачав!
Скiльки того нам життя,
Потрiбно весело прожить.
Колись все пiде у забуття,
Потрiбно ближнього любить!
Скiльки лiт на кожен вiк?
Нiхто не знаэ правди усiэi.
Не встиг стулити ти повiк,
А вже нема пори чудовоi тiэi
Ти не забувай, що у природи
Лиш раз на рiк буваэ лiто.
Другоi не буде вже нагоди,
Нажаль i воно уже допито.
Здавалось би, сто рокiв,
Та це ж тiльки сто лiт та зим.
Для природи це кiлька крокiв!
А ти? Згадаэш, як був молодим?
Я так люблю порядок цей
Що за лiтом осiнь, а там зима...
Так i в нас iз вами, у людей,
Життя без плану, гiршого нема!
