Я чекала на тебе з нескінченною вічністю.
І падала безліч разів у "тебе недостача" кому.
Ти кидався до мене з вдаваною, але трагічністю.
А тепер вмить зробився таким невагомим.
І насправді, знаєш сам то намарно, дарма.
Це даремно, даремно, даремно доволі.
Я тепер нічия.
Я - своя.
Я -сама.
То самотніть? Ні, милий мій, сила волі.
Ти тепер не шукай погляд, очі, зап*ястя, думки,
і мою комусь чи до когось та й приналежність.
Ти мене колись годував з руки,
та сполохав.Тож не займай мою незалежність.
