Танцює ніч у зорянім вінку,
Лукавий місяць на бандурі грає.
Мої думки у вічному танку
І це мене хоч трохи зігріває.
У них і радість, і моя печаль,
Моє натхнення і моя розрада.
Вони – це ти. А ти – мій ніжний жаль,
Моя любов і тиха моя зрада.
Квітучі дні без слів про почуття,
Твій погляд, що не раз мене бентежив.
Я йшла до тебе і без каяття
З нас кожен сам у долі щось мережив.
Та час непрохано забрав солодку мить
І наші долі, розійшлись як ріки.
А я все думаю про тебе і болить
У мене серце і душа без ліку.
Спливають дні і ночі мерехтять.
Я кличу думкою тебе щодня до себе
І спогади ромашками тремтять.
Та навкруги лиш тиша й в зорях небо.
