Сьогоднішня ніч, кудись вирушаючи
Одягає на себе сукню із віршів.
Так повільно... не поспішаючи
Лягає на білизну пустих аркушів.
Прохолодною свіжістю посірівших хмар
Торкається пальців, волосся та губ.
Цього дня, вона одночасно байкар,
Коханий, друг і мовчазний душогуб.