Сайт поезії, вірші, поздоровлення у віршах :: Левчишин Віктор: ОПИСАТИ ЛЮДИНУ … - ВІРШ |
UA | FR | RU Рожевий сайт сучасної поезії |
|
Додавати коментарі можуть тільки зареєстровані користувачі..
КОМЕНТАРІ Христина Рикмас, 07.09.2013 - 12:35
"Хто ніби Творцю дарує невдячність,Бо шукає і знаходить, втрачає, знаходить Пояснення, навіть прояву Бога, Хто у пошуках Істини завжди колобродить"- Це слово мабуть придумали,щоб хоч щодо нашої "клички" не "колобродити" та якось нас та й називати! Подобаються мені такі дивакувато-замислуваті витвори "пера"! Левчишин Віктор відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Це тільки фіксація манери мислення... Але мені подобається, що це Вас інтригує
Едельвейс137, 06.09.2013 - 20:10
Знаєте, Господь каже: "шукайте Мене", і "Хто стукає - тому відкриється" чи ж людина так мудра, щоб не пізнавши, не відшукавши - сама собі знає геть усе?а ще Господь сказав, що перли знань розсипані по всій землі, а нам їх треба шукати. Якщо хтось і ходить навколо ІСТИНИ колами, то рано чи пізно вона йому відкриється. не з чужих слів це знаю. Ця тема надто серйозна... Левчишин Віктор відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Тема серйозна, дійсно. Бо є знання і Знання. Перші людина добуває потом та кров'ю, другі існують поза Людиною, вона в них може включитися, підключитися, але це можуть робити одиниці, кому Дозволено зараз, кому Дозволяють, а Мета для Людства відповідно до Програми Р озвитку Людства така, щоб це могли робити всі.
вчитель, 06.09.2013 - 19:55
Близько, проте бракує ще якогось Вашого одкровення: привідкриваєте, проте не до кінця...
Левчишин Віктор відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Мимоволі пригадав таке. Коли мене почали Навчати, то я був абсолютним невігласом в усьому. що виходило за межі Реальності та Матеріалізму. Як тепер я розумію, стосовно мене була застосована така технологія: 1). треба було переконати мене, я я МОЖУ; 2). треба було розхитати та зруйнувати стару парадигму; 3). треба було дати Знання, але використовуючи складові старої парадигми; 4) треба було щоб я сам створив нову парадигму; 5). при всьому цьому треба було мене зберегти, бо в подібних випадках типовим є те, що людина стає кликушею, фанатом, одержимим чи просто їде з глузду. Так от,все це виконувалося поступово, по краплям, кожний день, непомітно. Для того, щоб Ви зрозуміли про що я говорю, раджу прочитати фантастичну повість знаменитого астронома Хойла "Хмара"(на російській назва "Облако").
|
|
|