Сайт поезії, вірші, поздоровлення у віршах :: Патара: Згадуючи Скнилів… - ВІРШ |
UA | FR | RU Рожевий сайт сучасної поезії |
|
Додавати коментарі можуть тільки зареєстровані користувачі..
КОМЕНТАРІ Патара відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Ну, тут не знати ще чи радіти, чи сумувати...
валькірія, 25.09.2013 - 23:01
Мала в цей день там бути... близький мені чоловік мене туди запросив, але я відмовилась, адже мала погане передчуття, вночі напередодні снилося десятки трупів без ніг та рук, що пливли рікою... я наполягла, щоб в цей день ми поїхали подалі від людей... і ми поїхали на природу, поближче до лісу... я постійно ходила і говорила, що має щось трапитись, в горлі стояв клубок, сльози самі навертались на очі, в повітрі пахло смертю... передчуття справдились... потім, як адвокат, помагала багатьом потерпілим по справі різними консультаціями... досі з деким підтримую стосунки... Життя таке для нас незбагнене...
Патара відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Слава Богу, що у Вас прекрасна інтуіція...
Патара відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Хай Бог милує кожного від подібного...
Наталя Данилюк, 24.09.2013 - 23:55
В неділю бачила документальний фільм по СТБ, не могла стримати сліз... Скільки скалічених сімей, які назавжди втратили спокій... Щемні і наболілі рядки...
Патара відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
І я дивилася цю телепередачу, ось після неі і написалося...
Патара відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Як відчувала, так написала... Дякую.
Крилата (Любов Пікас), 24.09.2013 - 21:05
Я пам'ятаю цю трагедію. Там були моєї свекрухи односельчани. Двоє з них загинули... Ми всі тоді дуже боляче сприйняли цю чорну подію. Ви не змогли бути байдужою і написали вірш. Патара відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Тоді ми мали дуже мало інформаціі, та й зараз не дуже більше, але, після телепередачі, трішечки ясніше стало, що там відбувалося у Скнилові. Це жах, звичайно...
янгол з душею, 24.09.2013 - 19:48
мороз по шкіри коли згадую цю трагедію,досі болить душа за незнайомими і загиблими людьми,ніхто ж би не хотів такої смерті...
Ник.С.Пичугин, 24.09.2013 - 16:26
Какое там прощение! Мы до сих пор не знаем виновных, главных виновных.Как такое могло случиться? вот вопрос, на который до сих пор нету ответа. Патара відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Ви знаєте, що я наплакалася і щодо Топонаря, як послухала усе те, що він розповідав. Людині, напевно, так було на роду написано, щоб пілот-ас був причетний до такої страшної трагедії... Важка була передача, серце до цих пір не на місці...
Helen Birets, 24.09.2013 - 15:00
я також дивилася її, здогадалася, що вірш створений після побаченого, так, тяжко...
Helen Birets, 24.09.2013 - 14:51
Дай Боже... Так, це велика трагедія, рідні до цих пір не оговталися...Світла пам"ять загиблим...
Патара відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Подивилася телепередачу "Скнилів. Прощення.", не знаю коли відійду, настільки боляче, а що казати тим людям, що зіткнулися з цим?..
|
|
|