-Твій світогляд ще зміниться, - кинула мама і пішла чистити гриби.
Де губиться усе з віку минулого і замінюється дорослим «зараз»? Коли свідомо обираєш пройтись пішки, аби зекономити, коли бачиш перспективу і уникаєш зайвих поглядів, усмішок і дружб.
Зараз не має значення, бо треба думати про завтра. Так наївно звучало кожне слово сказане ще рік тому. Здається, ніби це все- в твоїй рідній голові- думала інша людина.
Звідки ця тверезість, коли те, що вбивало і підносило зовсім не має значення. Вже не пробирає відчуттями і не затуманює очі.
«Реальніше тільки життя»
Інструктори: Досвід; Досвід (не дійшло з першого разу); Досвід (в могилі виспишся).
А так хочеться бути винятковою грою моментів, шаленою витівкою Бога, улюбленцем удачі. Хоча поруч і розумніші, що падають з гребеня хвилі.
Це відро холодної води на голову, загартовування,- необхідно ще змалку. Якщо не визнаєш правил гри, потім хтось і кружкою кип'ятку може прибити до землі.
Щоденний хоровод пробує характер як монету,- на зуб. Б'є сильно.
Але потім знову запахне, заб"є в грудях, зашумить в голові і зірве дах.
То що робити, коли досвід похитує старечою головою, а очі навпроти кличуть стрибнути знову догори і разом впасти і розбитись..
Мабуть бігати "над прірвою в житі" за умови, якщо за грою слідкує Хтось Більший.
