Знаю те, що повинен віддати
На поталу годинам сікучим
І для кого у ритмі тримати
Своє серце у крові пекучій
Просто осінь. Тримається тиша
У пожовклому листі принаймні
І ніщо його не розколише
Відірватись і впасти востаннє
Ціла повість розбитих ілюзій
Переповнених літом мелодій
У вузькій запашній лісосмузі
Починається осінь агоній
Бачу я що повинен віддати
На поталу годинам сікучим
Жаль мені не прийдеться літати
І упасти на землю родючу
