Солодко спить моя тиха задума, падає листя осіннє на брук. Місяць все дума печальную думу. В серці - кохання приглушений звук. Й стомлена думка тихо дрімає. Мабуть, наснився їй ти. Милий і рідний. Той, що кохає. Той, що дарує зірки. © Віталія Костюк
ID: 430937 Рубрика: Поезія, Лірика кохання дата надходження: 12.06.2013 01:30:32 © дата внесення змiн: 12.06.2013 01:30:32 автор: Ві Костюк
Проект ініційовано у 2002 р. київським поетом Євгеном Юхницею Правила щодо cookie