і так жили собі
ні до кого рук не простягаючи
чи варто когось любити?
граючись помирали ми граючись всі пішли
я б радила тобі мити спогади
сушити їх на шнурках я би
білі-білі читала сповіді я би
не боялась сміятись вщент
навіть коли сніг випаде
вірити вірити вірити
твоїм птахам всьому вірити
але потім я піду в ліфт