Провели Уляну. Вертаємося з Раїсою.
— Боженка,глянь який місяць красивий .
— А,подумаєш,я його ще вчора бачила.
— Ну і що? Я його теж вчора бачила .
— Ха-ха-ха...Неначе лампа правда? Так класно ,коли, наприклад, йдеш по якомусь темному переулку,як от ми зараз, а тобі світить з неба.
— А-а-а, кайф.
— Ага.
Вмикаю музику. Даю одного наушника Райці. Йдемо сміємося. Радісні такі. Підтанцьовую.
— Боже,Рая, ми ще не пяні, а я вже танцюю.
— Ага,ще не пяні ,а нас вже рознесло. Дааа, Боженка, ти - мій "бог" , а я твій"рай". Ха-ха-ха.
— Так-так. ХМ . . .
Сотка (Стометрівка—так називається площа в центрі міста).
Все забито студентами, на сцені рубає "реальна репчина". Двіж кароче.
Нам з Раїсою таке "музло" не подобається, ми любимо рок.
Пішли за пляшкою білого вина, купили "Труфеля" .
— Трюфі-шо? - Хахахах!
— Г-г-г :) ТрюфЕля! (згадали відео КВН ,де виступали "Батяри" )
Всілися на соточці на лавочці. Розпили вина, заїли цукерками до самої тошноти! Вирішили піти "паржать" із тих "придурків" , що на сцені "йобкають".
Прийшли, померзли, вирішили піти за пивом.А то нам "відєтєлі вєсєлья мало".
Йдемо на площу Ринок. Зайшли в "сільпо". Рая йди купуй пиво. Тобі є двацатка і студентський,тобі продадуть.
Ага я знаю.
Ні ну все було б зовсім не смішно і не підозріло,як би нас не носило по магазину як по "стране чудес". Ми напевне пів години провели у відділі "алкогольних напоїв" метаючись від одного до другого.
ну нарешті, вирішили купити "шейк". Залишаю свій "рай" на касі.Сама йду милуватися годинниками. Не пройшло й пів року,як приходить моє чудо з надутими губками,пяна із засмученими очками.
— Боженка, ми облажалися.
— Що ? Не продали? Ха-ха-ха, а я й не дивуюся. Ти - лох:)
— Да я знаю. Просто вона , тота *ука, не хотіла по студентському приймати.
— Ай, та ладно,забий!
— Ходи.
Йдемо. Вертаємося на соточку. проходимо повз тітоньку із трояндами. І тут я зупиняюся. Ага,ось "я купуватиму собі троянди!".
(Промигує у голові власний вірш).
— Рая, я хочу квіточку.
— Ти хочеш квіточку? Ну то купи.
— Ага! - Дайте мені квіточку.
— Вам яку ,білу чи червону?
— Рая,яку брати білу чи червону?
— Не знаю,яку хочеш,мені яка різниця.
— Ну тоді певно білу,або нє. Блін,Рая, яку брати?
— Та бери червону, вона краще підійде до твого прикиду .
Ну звісно, на мені чорне пальто, вишневі штани і вишневий шарф . .,мені лише бордової квітки до прикиду не вистачає.
Взяла квіточку, йду така задоволена. Сяю. Всі перехожі теж сяють, дивлячись на те, як я сяю:)
ЗАбігаємо в "Ларёк-марёк" купуємо пивка. Йдемо далі.
Приходимо на місце, де звучить "музло" . Я не витримую і втикаю наушники. Стоїмо п*ємо . Приходять Раїсині знайомі,вони собі там "балтають"... Потім бац, Раїса пропала. нема. Все стою нервово курю.
Починається дискотека ( за програмою вона мала бути після концерту, а я звісно нічого не знала). Приходить чудо. Хвала небесам,вернулась "блудная дочь".
Я стою з квіточкою в одній руці з пивом в іншій. Підлітає до мене незрозумілий ,але на пику знайомий чувак,хапає за талію і з уст його лунає хрипле з перегаром "Почухали! ПАРАВОЗІК! "
—О йо-ма-йо,чувак у мене руки зайняті, де я розу діну? (кричу)
— Давай сюда! Хапай ще там когось!
"Уплила" роза. Нема моєї коханої квіточки. Оглядаюся,а за мною реально безкінечний паравоз. Біжу. Істеричний сміх. Все ,входжу в кураж. Віддаю своє пиво ,якомусь незнайомцю ("Ощасливилю людину - думаю,-пиво на халяву не щодня дають").
Бігаю-бігаю по тій площі. Потім набридло . Неначе отямилася "де моя роза".Доганяю того хлопця,що її в мене забрав..
— Віддай мою троянду,падло!
— Добре-добре.обов'язково,якось віддам.
— Гееей, та я ж тебе знаю. Це ти той мудак,що до моєї одногрупниці на дискотеці приставав. От мудак! Віддавай троянду або гони бабки!
— Ой, ти знаєш, а у мене вже грошей немає. Подзвониш нагадаєш мені якось...я віддам,чесно!
Але я зрозуміла,що ніхто мені троянди не поверне... І я вирішила поступити інакше!
ID:
461695
Рубрика: Проза
дата надходження: 20.11.2013 16:32:47
© дата внесення змiн: 28.07.2014 13:49:20
автор: Божена Гетьманчук
Вкажіть причину вашої скарги
|
