Кажись, мене понесло. Ось пишу я зараз ці рядки, слухаю «The Beatls» і п'ю апельсиновий сік, а в цей же момент хтось бухає. Прикро. Прикро не за себе, а за них. Замість того щоб жити, насолоджуватися літнім сонцем, цілувати кохану (або коханого, дівчата ж теж п'ють!, на жаль), вони самі себе знищують. Товариство «Зеленого Змія» з кожним роком, з кожним місяцем, з кожним днем стає все більше і більше. Нові члени з гордістю вступають до його лав, приймаючи нові дози алкоголю, тим самим віддають себе в братство-рабство. І ні що в цьому світі не зупинить парад алкоголю. От є ж вже гей-паради по всьому світу. За їх прикладом, зовсім скоро, алкоголіки усього світу будуть збиратися групами, проводити паради, і гордо заявляти:
Ми алкоголіки!
… або навіть так:
Алкаш – звучить авторитетно!
Алкоголь - володіє цим світом. Він всюдисущий. Алкоголізм - релігія 21 століття. Замість Бога - Спирт, Горілка - дочка Божа, а замість хрестика - чарка в руці і пляшка на столі. Так, звичайно, не можна забувати і про наркотики, але їх важче дістати, ніж пляшечку пивка або горілочки. Наркоту, поки що, в кожному магазині не продають, але дивлячись на всі напівфабрикати-чіпси-колбаси-соки-води, починаєш сумніватися.
А може це військовий план захоплення світу? Все сходиться. Нас поступово знищують. Ми навіть не розуміємо цього. Щодня від алкоголю помирають сотні людей, а всім на це плювати. І винних немає. І не буде. Нас вже поневолили. Ми залежимо від спиртного. Навіть лікарі, які повинні рятувати нас, кажуть, що алкоголь в «розумних дозах» корисний. А хтось знає цю «розумну дозу»? Як її можна визначити? Немає на світі такого свята чи горя, на якому не присутній Алкоголь. Може, це від нашого бажання мати більше, ніж уже є. Тобі добре - випий пляшку пивка і буде ще краще. Тобі погано - випий пару пляшечок і буде ще гірше. В нас вже все направлено на випивку. Хочеш випити за упокой – подивись новини, що не випуск, то хтось когось убив, чи то теракт, чи ураган. Вганяють в інформаційну дипресуху, з якої ми, за звичкою, виходимо за допомогою алкоголю.
Гаразд, дорослі, нехай собі бухають, може їм так жити легше, дай історично вже так склалося, хоча горілка з’явилась на наших землях доволі недавно, але ж навіщо знищувати молодь? Навіщо в руку дванадцятирічному пацану вкладати пляшку пива? Нехай ще в танчики із солдатиками погуляє. Батьки, бережіть своїх чад! Культ випивки так сильно вплели в нашу культуру, що ми й самі повірили в те, що предки наші пили, як свині, а ще ж в 17 столітті велика імперія була на передостанньому місці по вживанню алкоголю в світі. Менше нас пили тільки в Норвегії, а зараз…
Мене найбільш добивають ці геніальні фрази «дорослих»:
- Нехай краще при мені п'є, ніж десь у підворітті.
- На, спробуй, вже дорослий.
- Хай з малку звикає.
І ви ще мрієте про прекрасне майбутнє ваших дітей? Воно вже визначено. І повірте мені, вам воно не сподобається.
Але як же боротися проти цього противника? Ніяк! Немає способу назавжди винищити алкоголь з цього світу. Він тут прописався назавжди. І не потрібно виходити з плакатами на вулиці, не потрібно страйкувати-голодувати, не потрібно знищувати винно-горілчані заводи - це все марно. Страйки - розжене міліція, заводи - відбудують. Хочеш боротися проти пияцтва? Почни з себе. Перестань пити. Я впевнений твоєму прикладу послідують багато з твого оточення, коли побачать, як на очах твоє життя змінюється на краще. І може колись, у майбутньому, на святах будуть піднімати келихи з соком або водою, а не з горілкою.
Ось за це я і вип'ю!
ID:
459659
Рубрика: Проза
дата надходження: 10.11.2013 15:06:43
© дата внесення змiн: 10.11.2013 15:06:43
автор: Сашко Ткаченко
Вкажіть причину вашої скарги
|
