мій друг нетакий ( емо, готи, скіни, врешті геї, лесбо…)
Так важко все розуміти,
коли твій друг н-нетакий,
як чай зелений чи квіти,
як горщик дитячий нічний.
Він бачить та чує справно,
він може за себе стояти
(за інших стояв він рано
і часу не мав, щоб грати).
Тож дивно, коли твій друг
якийсь не такий зробився:
то з вітром біжить до лугу
то плаче вночі, то злиться.
А то, буває: боюся,
оте не зроблю - боюся,
надвір не піду - боюся,
і вмерти у ліжку боюся...
Міняються люди, епохи;
думки міняються й грані.
Бувають ті кому пох**,
бувають ті кому рано.
Мій друг, коротше, хворий,
якшо це так можна звати
бо був, колись сильний, гордий..
...нещасна його бідна мати.
