В голові щось дурне робиться сьогодні,
чогось думки мене тривожать неприродні.
В душі побачив я перлину випадково,
і там вона живе...хоч і загадково...
Як той підсніжник з снігу проростає,
так та перлина мене оберігає.
Сховалась там вона,глубоко в сердці,
та лікує прокляті ті рубці....
Рубці та рани! Це от наша нагорода?
за наші страждання,така от насолода?!
Пробачте люди,але ж то я старався,
без рубців прожити,життя я намагався!...
Ти моя підтримка та моя сила,безперечно,
зі мною як завжди перлино ти доречно.
Рубці...з тобою непроблема,
а де все щасття?бо це все теорема!!
В житті я навчен лиш одних манер,
"живи щасливо,до поки непомер"...
Я не "зомбі" , а я людина,
і хочу возвишати ту перлину!
Ти перлино памятай мої слова турботи,
для твоєї чистої душі,нема такої ноти!
Та нота із небес, і то лише до тебе
ти перлино лише за нас...і ми за тебе!!!
