Вовтузиться сон під покривалом ночі
а на ладонях час малює лінії нові
і ніжний спогад кішкою муркоче
так лоскотно від нього на душі.
Гойдається спокій в колисці кохання
і крихти страху розчиняються в думках
хмаринками пливуть кудись бажання
щоб крапельками щастя відродиться в словах.
Теплий погляд кохання торкнеться душі
зачепивши всі струни розніжених мрій
і розквітне душа ніжним цвітом вночі
покохавшись з росою красивих надій.
