Переклад
Борис Пастернак
* * *
У всьому хочу досягти
Ясної суті –
В труді, у пошуку мети,
В сердечній смуті.
У перип́етіях біди,
У їх причині,
Не зупиняючи ходи
Посередині.
Тримаючись серцевини
Подій і долі,
Любити, жити без вини,
Вершити волю.
О, хай би тільки я умів
Безпомилково
Закодувати сім рядків
Живого слова.
Про беззаконня і гріхи,
Бої, погоні,
Про щастя з легкої руки,
Як на долоні.
Я узаконив би путі
І їх начала,
Патентував би на щиті
Ініціали.
Я закладав би, як сади,
Слова і вірші.
І пахли б липами ряди
Найголовніші.
І я плекав би кожен ряд,
Як ружу й м’яту,
Як громовицю канонад,
Як сіножаті.
Так, як Шопен перекроїв
Свої етюди
Фільварків, фей, могил, гаїв
У суще чудо.
Довершеного торжества
І гра, і мука –
Напружені, як тятива
Тугого лука.
Відтак і в лапочках...Та на їхню "марерву"... А руськими можуть лине... постоли чи підштаники русинів, якби тільки ними були оті недолугі нащадки меря-чудь...
а некоторые утверждают, что "язик" москальский недостоин места в обществе...? а Вы ещё его и перевели на "спивучу мову" да и в любви объяснились...бывает же...
I.Teрен відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
За російських класиків будь-який українець покладе душу й тіло. Біда в тому, що немає взаємності.
Ловко, поете! 
Пастернака, Блока, Фета, Бергольц і багато інших я люблю і за те. що вони не "руськіє" 
