Нема нічого ліпше
За твій нічний дзвінок,
Що надихнув на вірші
Про кращу із жінок!
Хоч пів на третю ночі
Збуди мене зі сну,
Я чути тебе хочу,
Зорю мою ясну!
Твій голос, мов струмочок
Джерельної води,
Зробить його ковточок
Бажаю я завжди!
В обіймах у Морфея
Без тебе щось не те,
З`єдналося без клея
В тобі просте й святе,
Складне, смішне і грішне,
І крила, і плавці,
Майбутнє і колишнє,
Шосе і манівці,
Озера і діброви,
Долини і гаї,
Найкращі звуки мови
Речуть вуста твої!
Без тебе день порожній,
Самотня й ница ніч,
Дровині я тотожний,
Що кинута у піч.
Налий мене собою
Поки горять зірки,
Спали, як греки Трою,
Протри в мені дірки!
Нехай присвітить трохи
Нам місяць-молодик
Оті стежки й дороги,
На котрі Бог прирік!
Не витерплю й під ранок,
Як вітер прилечу,
Під твій промоклий ґанок,
Тримаючи свічу!
Почуй, відчуй, розкрийся,
Впусти в своє вікно,
Не проміняй на принца
Намріяне давно!