Ц_ього стійкого майдану уже не забути ніколи нікому
І_ ми маєм молитись за тих, хто у труні вернувся додому
Н_ам не треба пустих обіцянок, якими годують системно
А_ щоб " сотня небесна " не була убита катами даремно
С_ерце кожного крається навпіл, як наша стражденна країна
В_она вся повна люті і болю... у сльозах, у крові, у руїнах
О_чі сліпли від куль, вибухали гранати в тремтячих руках
Б_оже, спаси... шепотіли уста молоді, відганяючи страх...
О_повилась країна туманом із горя людського й тривоги
Д_ о свободи тернисті, криваві, тяжкі невимовно дороги...
И
23.02.14.
Ось така вона ціна жаданої свободи: гірка, пекуча до нестями ... головне щоб народ України правильно скористався наданим їм правом ... і це потрібно робити якомога скоріше, адже хвороби притаманні владі завжди будуть розвиватись незалежно від політичної приналежності
Богданочка відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Так, ваша правда. Та будемо надіятися, що усе закінчиться добре. Бо за омріяний добробут українці заплатили дуже дорого.Дякую.
Занадто висока ціна, як на мене. Але що вже зроблено, то вже зроблено. Нажаль Їх життя не повернути. Залишається лишень сподіватися, що країна зуміє змінитися, а для цього змінитися має кожен з нас. Молімося, щоб Господь прийняв Їх на небеса.
Богданочка відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Ваша правда. Жодні зміни не вартують людських життів. Але, нажаль, історія свідчить про протилежне. І я впевнена, що вони на небесах. Я щиро вірю у це. Дякую вам, Сергій.