А я вам кажу: любіть вороги своїх,
благословляйте тих, хто проклинав вас,
творіть добро тим, хто ненавидить вас,
і моліться за тих, хто вас переслідує...
/Матв. -5:44/
Плекать добро і корчувати злість,
І чуть, що ти господар, а не гість, -
Чого б бажать іще!
/М.П. Стельмах/
Буває, злість заллє єство по вінця,
І в серці кров, чорніючи, кипить,
Крицеві стануть і десниця, й шуйця,
Щоб нищить все, та все ж спинись на мить.
Буває, сльози вогняним потоком
Розмиють всесвіт – очі запече.
Та все ж твоє нехай просохне око,
Хай не трясе істерика плече.
Бува, язик стає гадючим жалом,
І в кожнім слові чується отрута –
Держи язик, хоч сил держати мало,
Бо сатана на душу в’яже пута.
Благослови усіх, що зло тобі зробили,
Молись за тих, що хочуть збити з ніг,
І ворога спасай, допоки стане сили,
І бережи гонителів поріг.
Роби це все не для містечка в раї,
Щоб споглядати сонячний Едем:
Корисливим містечок там немає,
Без доказів і всяких теорем.
Роби це все ти лише для одного:
Щоб злість страшну убити навкруги,
Щоб підлість всю і заздрість круторогу
Своїм добром стоптати до ноги.
Твори добро – зло злом не перебореш,
Твори добро так просто, задарма,
Твори добро, коли й не можеш чуєш?
Блаженства іншого душі твоїй нема.
ID:
487363
Рубрика: Поезія, Лірика
дата надходження: 21.03.2014 22:50:58
© дата внесення змiн: 13.04.2015 18:43:58
автор: Grigory
Вкажіть причину вашої скарги
|
