ми віднаходимо себе
коли губимось
посеред незнайомих вулиць
старих міст
коли провулок виводить
не туди куди треба
а туди
де ми прагнемо
опинитись
коли нікого немає
лише іноді луна сміху
чи вантажівка
розтрощать тиху ідилію
твоїх думок
ось дивись
я знову стаю
маленькою цяткою на мапі
виходжу до річки
і вдихаю в себе ясність
проте
я б ніколи не наважилась
визначити якесь із них
своїм
всі міста наші
просто наважся
пірнай
