Сайт поезії, вірші, поздоровлення у віршах :: Шон Маклех: Місто вогнів - ВІРШ |
UA | FR | RU Рожевий сайт сучасної поезії |
|
Додавати коментарі можуть тільки зареєстровані користувачі..
КОМЕНТАРІ Шпаківський Петро, 15.04.2014 - 13:45
Чутливі ( мислячі ) люди завжди страждають більше інших. Викинувши захисний екран, вони можуть суттєво зменшити вплив другорядного, чи не так, Шоне ?
Шон Маклех відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Цікава думка... Цілком можливо...
Променистий менестрель, 13.04.2014 - 17:06
"...Сни пастухів та феніїв,Шанувальники сонця, плуга й горіха..." Далі навіяне вашим ностальгічно сумним віршем: За порогами - Запоріжжя, Місто юності, місто снів; Місто казки і роздоріжжя, Долі, мрії... і де я зрів... Там Славута - у вуса усмішка, Острів Хортиця милий мій... Край козацький... й дорога нинішня - Все сплелось... не спіши, постій... Сумувати довго не можна, пане Маклехе - і мені і Вам. Зрозуміло, що життя тисне, але дія рівна протидії. А тому РАДІСТЬ нас порятує! Древня східна мудрість каже: "Знайдіть зранку радість, побудьте з нею годину - і ця година протримає вас цілий день!" Шон Маклех відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Ви праві - сумувати не можна! Дякую за розуміння мого твору. Справді, треба діяти. писати. твори. Тільки тоді можемо порятувати всіт і свої країни.
Шон Маклех відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Так, Ірландія цікава і красива... Хоча у нас теж багато сумного...
Сабріна, 12.04.2014 - 15:35
Дуже цікавий твір, спрямовує на роздуми. Все і так Ваше. Не засмучуйтесь...чужий у світі чужих - це свій.
Шон Маклех відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
В житті, нажаль, багато сумного. І багато нерозуміння, самотності, ненависті серед людей... І про це теж пишеться. І напевно треба писати про це...
Олекса Удайко, 12.04.2014 - 09:48
Цікаво, Шоне! Таке відчуття і в мене від тих місць, які колись були рідними - сірість... Що, щоразу підсилюється... Старію! Винятком є Кьольн, бо тут живе моя донька і молодший внук (зараз саме тут).На жаль у Бел Ферсті (Білому Фастові - адже все рідне, Шотландія, наприклад, осколок Скіфії) не був. Був у Лондоні , Екзетері, Бюді, Гайвікомі. Хотілось би побувати в Ірландії...
Шон Маклех відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Цікавий подорожей, друже! Коли подорожувати як не в молодості...
Ірина Хміль, 12.04.2014 - 09:01
Якби Ви жили на рідній українській землі, то, напевно,не відчували б себе таким чужим відлюдником...Дуже сумна поезія, аж мені стало щемно на душі...
Шон Маклех відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Найгірше, коли на рідній землі відчуваєш себе чужинцем - як ірландці в Белфасті, як нині українці в Донецьку...
Шон Маклех відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Тільки Ви зрозуміли цей твір - про що він....
Шон Маклех відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Ірландська земля завжди прекрасна - у бідь-яку пору року.... Тільки в Ольстері часто люди стріляють одне в одного.... Зараз війна затихла, а раніше....
Шон Маклех відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Дякую за розуміння! Хоча більше сумні ніж цікаві....
*SELENA*, 11.04.2014 - 21:00
але "чужий у світі чужих" - откровення страшне, хотя це плоди цивілізації... Наснаги і благополуччя!!! Шон Маклех відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Це реалії Ольстеру... Зараз в Белфасті не стріляють - але це може повторитися у будь-яку мить...
|
|
|