Д.
Ти вартий того, аби знати тебе раніше
Якби ж був ти "До" всіх болючо-ганебних "Після"
Я завдячую тобі тим теплом, що у мені досі тліє
Заколисує тихо, немов колискова
Здіймає вітрила
Ми рушаємо далі туманами незвіданних марень
На долонях у сонця
Ми мандруємо світом ілюзій
Адже знаєш, ілюзії завжди найкращі - не судять
Тож забуде нас світ і пірнати нам у глибші моря
Стиха хвилі гойдають і немає цьому ні кінця, ні краю
Пам'ятаю твій усміх
Зеленавий вогник очей
Прямували стежиною ми один до одного радо
Та у спільну дорогу вже наврядчи вплететься наш біг
12(03)2014