Нехай зупиняться секунди
Нехай зупиниться життя
Я хочу взять тебе за руку
Що відключитись від буття
Іде вистава час тікає
А я молюся і молюсь
Молюся Богу і не знаю
Чому йому саме молюсь
На тебе можу я поглянуть
І попросить тебе, не йди!
Молюся Богу, бо я знаю
Що не залишишся тут ти.
Дивлюсь на тебе й посміхаюсь
Іще з вистави я сміюсь
Дивлюсь на час і помираю
Останній раз з тобой сміюсь
Кінець вистави. Повставали.
Й до виходу усі ідуть
Коли с тобою ми гуляли
Весь час до тебе я горнувсь.
Я потягнув часок резину
А, все одно тобі пора.
Хотів би місто без бензину!
Щоб ти залишилась моя…
У вечері моє життя почалось
Аналогічно там й зосталось
Автобус. Зникла у ночі.
Печаль до забуття ключі.
спс хороший стих
