Час від часу варто щось змінювати...
У свому житті, дотиках, подиху, словах,
Варто вриватися в своє життя, так, як вриваєшся у чуже
Варто жити, плакати, читати, спати і знову плакати
Просинатися зранку, особливо коли просинатися впадло
Потрібно лиш скинути те простирадло
І вірити в Мікеланджело
Як скульптора, художника, архітектора, поета, лиш трішки поета
Згадати що V - означає вендетта
Що дощ, котрий день вже гуляє надворі
Балкон відчинити, варто почути ті крики суворі
І зачинити
Зрештою робити, це коли ти спиш, думаєш, родмовляєш, кричиш, хоча думаєш, що розмовляєш
Сьогодні ти знаєш, а завтра, а завтра стискаєш
Нерові клітини бо знову читаєш ... Булгакова
Книга, як книга для кожного різна для всіх одинакова
Розбита на друзки
Для мене канат, а для іншого рвані мотузки
Брехати, це наче кидати недопалки в власне життя
Це ще один вірш, наче ще одна фраза, ваше серцебиття
Знову просить тайм-аут
Плер продовжує грати улюблений саунд
Просинаєшся і знову спочатку
Знову нудні документи і їхні печатки
І знову спочатку...
