Легко любить богатых, знаменитых,
Здоровых, у которых нет проблем,
С которыми ты, чашку кофе выпив,
Найдёшь для разговора массу тем.
Так и страну иные любят часто,
Когда она среди передовых
И всё там есть чтоб полностью был счастлив,
И кризис там не даст тебе под дых...
А если, вдруг, страна твоя в изгоях
И, если разворована вконец,
И у неё потребность есть в героях,
И для других она не образец?..
Тебе такая не нужна конечно,
Тебе комфортно и легко в другой,
Но... ты ведь юным и красивым вечно
Не будешь тоже, согласись со мной.
И кто-то будет рядышком с тобою,
Со старым и больным на склоне лет,
Глаза светиться у него любовью
За счёт твой в банке будут или... нет?..
Патара відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Приємно, пане Володимире, що Вам сподобалося, на браво я, чесно кажучи, не розраховувала, хотіла, щоб відповіли мені на запитання, але... відбулися жартом... Напевно не так написано, щоб до душі достукатися...
Справедливо!Проблема стара як світ - тільки є багато таких, для кого нема другої України. Візьміть канадських і американських українців. Здавалось чого ще Їм, а вони чи не приклад українського патріотизму, його можна сказати, золотий запас. Будемо гідні своєї Батьківщини і вона розквітне...
Патара відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Сильно! Такі рядки пробирають до кісток... Справді, легко любити комфорт і добробут, легко бути патріотом багатої передової країни... А коли все навпаки, то лише істинні патріоти залишаються у важкі часи зі своєю Батьківщиною.
Патара відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Напевно, любов - це навіть не почуття, не емоція..., це стан душі. І велике значення має те на скільки ця душа чиста та світла - тоді й любов щира. Вірш красивий.
Патара відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00