Ти сміло співала тілом, ти сміло вмикала світло,
В кімнаті де сплять, загоєні рани на тілі.
Так знову у тихому стилі, відкрили на зустріч вітрила.
Не загасити печаль, бо в минулому мрії.
Годинами в твоїх очах.
Годинами край чарував.
Ходили у пошуках слів.
А річка змивала крапки.
Вода потопила мрії, вона їх зірками звала.
Так ніби в руці. Щасливі лежали на дні.
Так сильно сховала спокій, твій образ безлюдний острів.
Забрав тебе він. Забрав тай приклав до душі.
