«Над долиною Луанди сутінки,
Сонце пливе на широкій спині
Зеленого крокодила неба…»
(Кванго Бамбако)
Чорний народ Луганди
Вилазить з глибоких нір,
Чорний від пилу Плутона -
Скам’янілих дерев пекла.
Чорний народ Луганди
Знову співає осанну
Бородатому Бармалею,
Знову вивішує «Веселого Роджера»
Над кам’яним одоробалом
З вибитими шибками.
Чорний народ Луганди
Кричить цинічним людям
У дорогих смокінгах:
«Ми хочемо бути рабами,
Хочемо у копальнях
Для вас добувати золото!»
Чорний народ Луганди
Будує свої піраміди
З чорних і рудих каменів
Во славу своїх олігархів,
Во славу фараона півночі –
Лисого й злого карлика.
Чорний народ Луганди
Розфарбовує вітер
Смугами колоради
І хоче вбивати і грабувати
Всіх хто інакше думає.
Пригостіть їх кавою –
Тою, високого сорту
Вирощенною в Руанді…
Ніколи не думала, що ненавидітиму людей... Їх тупість, примітивізм, захланність, сліпу віру в оманливі слова і картинки... А виявилось, що таки можу! І жахаюсь того... Бо не подам каву їм - хай обдуреним і нещасним...Прости, Господи!
Артур Сіренко відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Дякую за відгук! Я теж багато чого не очікував від себе - я зараз на війні.... Я в армії - воюю... У випадку чого - якщо я не повернусь - не поминайте лихом...
і образно:
Так називають зараз ці сепаратистські "республіки" - Луганда... 
