Він – селянин, статечний, пишновусий,
В Петровські дні дівчатам наказав
Білити всі полотна та обруси
І ягоди шукати поміж трав.
Він – грозовик і сінокісник вправний,
Купальську ніч та ігрища несе,
Про звичаї розказує прадавні
І зло в багаттях спалює усе.
Він ще селян скликає на толоки,
Бряжчить до всіх косою, мов у дзвін,
Вклада брусок із салом у тороки –
Й косарський кіш збирає вправно він.
Ще косарям петрівочки співають -
Потрушини хай пісня звеселя,
Хай „Дід із трав” чека покосів краю,
Хай сум та піст втікають звідсіля.
Солодкий місяць кадібець новенький
Для меду з липи вправно змайстрував
Та ще з лози сплітає козубеньки,
Як грибний дощ шумить серед отав.
Він – білень, з нетерпінням жде Прокопа,
Та липи квіт збирає після злив,
Бо в нього буде „перша жита копа”,
Бо липень завжди – перший місяць жнив.
