коли двері на кухню відчинені
і так кавою пахне, скажи,
чи я стала для тебе єдиною,
чи хоч трохи потрібна тобі?
чи згадаєш мене, коли зникну?
чи подзвониш, коли йдуть дощі?
якщо чесно, не знаю, чи звикну,
що для іншої тво́ї вірші.
я не з тих, хто дістане
з-під землі тебе й з-під води.
ти скажи, коли сил вже не стане
посміхатися більше мені.
ти скажи як тільки набридну
і не зможеш вже більше іти.
я триматиму спину рівно.
ти спокійно зможеш піти.
розкажи мені все, мій коханий.
тільки чесно: що на душі?
час лікує усі наші рани,
окрім тих, що лишили "свої".