Невже майбутнє кров та сльози?
Невже війна?.. Сотні життів!
Сотні дітей сиріт та вдови
покриють Україну. Захід й схід...
Якби ж були в військах "багатих" діти,
а то "простих" - чиїсь сини...
Тоді б мабуть вони не спали
і бачили жахливі сни.
Ішли б на всі переговори,
благали б на колінах світ,
щоб допоміг, змилосердився
бо так загинуть діти всіх.
Та нашій владі, всій байдуже.
У будь - які роки й віки.
Вони боролись за посади,
не за народ, не за сини...
Бо люд простий - це так рабсила,
з яким вже не рахується ніхто.
Ну, а військові - це їх доля,
як не вони, тоді вже хто?
На нас усіх давно поклали хрест...
І байдуже мабуть в якому році,
яких і скільки нас помре
не зачіпити б їх сімей лиш спокій.
Та нас усіх, чекає Божий суд.
Лиш Він один розсудить нас всіх справедливо.
І там не буде на якій посаді ти сидиш,
лише отам ти будеш божим сином.
16. 03 2014
