Яка ця мить була чудова,
ЗіткАна з мрій, надій, бажань,
Від злету думки, жаги слова,
Й самих невинних доторкань.
Не йшла, а в мареві летіла,
У німбі щастя і добра,
Несли тебе небесні крила
Прямо до райського двора.
Ту мить навік запам’ятаю
Коли побачив і пізнав,
Я переконаний, я знаю -
Свою жар - птицю я піймав.
10.07. 2014р., Київ