«Прекрасний шлях, але занадто крутий
І не досить прямий…»
(Су Ші)
А ви шукали простих шляхів?
Тут, у Піднебесній – на землі
Зритій ріками і порепаній скелями?
Тут, де Земля і Небо звикли байдуже
Дивитися страждання людей-трударів?
Тут між соснами зажуреними
І паростками бамбуку, що так жадають
Дістатися Неба, але марно.
Невже хтось думав, що пошуки Істини
Це проста і легка прогулянка,
що шляхи нам торовані і прокладені,
Що сливи цвіт – так, заради розваги
Дарує Небо щовесни народу поетів?
Читаю вірші старого вигнанця –
Старця з забутого пагорба,
Що шукав Шлях на Острові Туги.
«Мовчання, тільки шурхіт підошви,
Чути знадвору…»
Яким ти самотній був
У Піднебесній, переповненій людьми…
Примітка:
На малюнку напис: «Сунь Чжао Бей І Ван Де Дао» - «У пошуках забутого шляху» (кит.)
пошук істини?...як чогось абсолютного і єдино правильного?...чи,може,вона є різною для кожного?...може...те...що дає людині можливість бути щасливою...чи реалізувати себе...і є істиною для людини?...
Лі Чень Дао відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Ніхто не знає яка вона - істина. Але багато людей в усі часи шукали і шукають істину... Це і є Шлях..
Десь прочитала, що Істина у людини під ногами, треба тільки нахилитись... і побачить, все геніальне дуже просте, але ще треба побачить... багато людей і так уже нахилені...
Лі Чень Дао відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Істина ось вона - поруч... Тільки люди вперто не хочуть її побачити...