Ти увірвався в мою душу вихором холодним,ти у душі моїй здійняв бурю почуттів,ти був кохання спраглий і голодний,і урвати частинку мене посмів.Ти хотів мене підманути,притворявся,що кохаєш,і я не боялася пірнути у цю безодню фальші і брехні,ти знаєш.Ти тільки розбурхав океан почуттів в моїй душі,а сам жив своїм життям,ми переписувалися,зустрічалися і милувалися немов чужі.В твоїй душі не було місця справжнім почуттям,і я лишилася одна на самоті з своїм буттям.А потім,все пройшло,мов нічого не було,і знову я зажила своїм казковим сном,усе закінчилося,відцвіло,десь загуло!