Я вас услышала. Если вы поймёте то, что я написала, используя равнозначно два языка, значит вы на правильном пути, дорогие друзья!
Я невідома, щоб «боги» читали,
Но, всё-таки, хочу сказать всерьёз,
Що пекло це, в яке нас всіх запхали –
Это «богам» букет из мёртвых роз!
Бо це вони, усі разом, укупі,
Народ доили, не теряя сил.
Їм ці проблеми, вибачте, до дупи!
Себя надёжно каждый защитил.
І рідний дім для них давно- Європа!
Там дети, миллиарды и дома!
Для нас – реформи, тобто – гола ...,
Один лишь русский сводит всех с ума!
Йому шукають захист в Україні,
Где бъют в лицо украинскую речь!
А жити як, пересічній людині,
Учить детей, работать, жизнь беречь?
Таке тепер – нікого не хвилює!
К деньгам и власть неплохо удержать!
А люди хай не з бонзами воюють,
Сами с собой, лишь чем-то б их занять!
Чи, може там, в Європі, є будинки
Шахтёров, сталеваров и врачей?
Я помилилась, вибачте, хвилинку!
Есть врач! Зубник. Из януковичей!
Усі довбуть зомбовано з екранів,
Что на востоке – это свой майдан.
Майдан у Києві, під прапором Державним,
Он за народ! Его стрелял тиран!
Я не «богам», тобі кажу, Народе!
Услышь себя, но не продажних шкур!
Борись за Правду, Волю і Свободу!
Это твой шанс, а не последний тур!
Марія Волынская,
м. Київ, 15 мая 2014 р.
ID:
516493
Рубрика: Поезія, Громадянська лірика
дата надходження: 09.08.2014 10:57:03
© дата внесення змiн: 09.08.2014 10:57:03
автор: Марія Волинська
Вкажіть причину вашої скарги
|
Героям Слава! Зрадникам ганьба!!!
