Мені здається, зараз пахнуть морем
Напірники солдатських матерів...
Промочені стражданнями і горем,
Їх висушить - не вистачить вітрів.
Солдатська мати... наче хрест у полі:
І стежка є, та так далеко йти...
Добратися - багато треба волі,
А потім в серці хрест той вік нести.
Як заспокоїти, чим втішить, що казати,
Коли слова ідуть, мов крізь стіну?
Вона б давно пішла вже воювати,
Та... не пускають сльози на війну.
Дуже емоційний, патріотичний і душевний вірш! Для солдата найсвітліша і найрідніша людина у світі - мати. Заради неї він, не замислюючись, віддасть життя. Натомість сльози, молитва, любов Матері - найкращий оберіг для сина-героя. Слава українським солдатським Матерям!!!
Vita V-D відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00