Червоним полум’ям займеться вся земля
Горить село, горить поле, ліс, Карпати
На вулиці все метушиться дітвора
А ніжні мами йдуть дітей додому виглядати.
І ніби добре все, на дворі тепло, літо
Стоїть така прозора і незаймана тиша
Все навколо як в Шевченка: верби і Дніпро
Не хочеться все це враз втрачати.
Але все це тухне враз, коли зникає світло
Вогонь іскристий враз погас
Його заллє густий туман, як молоко
А далі що?... А далі знову тиша…
