Сайт поезії, вірші, поздоровлення у віршах :: kostyanika: О, как подчас жестока жизнь! - ВІРШ |
UA | FR | RU Рожевий сайт сучасної поезії |
|
Додавати коментарі можуть тільки зареєстровані користувачі..
КОМЕНТАРІ dovgiy, 17.09.2014 - 10:57
Безумец с зонтиком! Вполне оригинально.Не то, что ухажёр привычный и банальный, Которых плодит жизнь на непростом пути. А с этим, может быть, придётся вдаль идти... Серафима Пант, 11.09.2014 - 20:31
Не бути байдужим - одна з тих рис, яка врятує серце від поступового скам'яніння
Світлана Моренець, 11.09.2014 - 14:01
Человеческая доброта, внимание, проявляясь, сносит все преграды.Глубоко, от души... Лина Лу, 11.09.2014 - 13:16
Вот так живешь, не веря людям, Как вдруг прохожий под дождем, (Быть может, он слегка безумен) Укроет в ливень вас зонтом… А может,в наш безумный век, Один ОН - просто Человек?! Очень глубоко,спасибо тебе... Лавинюкова Тетяна, 11.09.2014 - 11:54
Да уж, дорогая! Началось "за упокой", но, слава Богу, закончилось вроде "за здравие" Хорошо, что встретился безумец с зонтиком! Очень понравился стих!
kostyanika відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Спасибо, Танечка! Иногда случайности меняют всю жизнь))
Мандрівник, 11.09.2014 - 11:39
Коли ще є такі перехожі з парасольками під час дощу - не все так погано
kostyanika відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
це точно... просто людина, коли перестає вірити, зводить навкруг себе своєрідний захист, і виявляється, що така дрібниця може цю перепону порушити... і це добре!
|
|
|