Є на світі непідвладні речі...
В час, коли от-от сурма заплаче,
жити змусить - жовторотий фельдшер,
вигодує - мати-одиначка...
Можновладців - на Галапагоси.
Волонтери зроблять все, як треба.
Щось таке у душах відбулося,
як державі поламали ребра!..
Скоро спишуть шкурних як колишніх...
Все, що нам потрібно в нашу еру,
винайде худенький КПІшник,
здужає ботанік з універу...
Подивись-но волонтеру в вічі
і відкинь замилені питання!
Де снага є - не можливий відчай.
Оптимізм - це спосіб виживання.
Викохати. Здужати. Віддати.
Освятить жагою молодою...
Те, на що не здатні депутати,
зможуть звичайнісінькі герої!
Кожен з нас в незнаній сфері - "чайник".
Та, коли життя набрало змісту,
чи посміє "волонтер звичайний"
бути невиправним песимістом?
З якого боку не глянь, професіоналів псує фах і, як би так висловитись, "прохаваність". Знайшовши у своїй справі золоту жилу, вони розробляють її до пенсії. Романтики, наївні, оптимісти, ботани з чутливою совістю, ті, хто не може пристосовуватись - вони тягнуть за всіх, хто отримує гроші за невиконану роботу.
Танюша! Знаете как к Вам отношусь. Вы как хрусталь - чисты, тверды и прозрачны. А ещё: Вы- звонкая и очень хрупкая. Впрочем, тот кто попытается Вас разбить - получит, ну очень глубокие порезы. Сам. И будет сожалеть об этом всю жизнь. (теперь уже я, знаю о чём говорю) По сути:Ваш стиш. До мозга костей Ваш. Знаете (про що йдеться) не понаслышке. Про страну нашу: Когда на свадьбе, кто-то из молодых не тот, за кого себя выдаёт, семья из всего этого получится? Вот и я сомневаюсь. Не терплю ложь и лицемерие. А Вам поклон.
Тетяна Яровицина відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00