Буває гостро,
буває ніжно,
буває майже зовсім нечутно
торкнеться й випірне в прямокутне
озеро мого вікна
Потім:
«Ви не бачили?
Ти не бачив?
Ніхто не бачив моєї іскри?
Куди, на біса, скажіть, поділась
вона?».
Приспів:
Хтось говорив, що бачив її у полі,
де вона ледь не спалила колгоспний лан,
хтось говорив, що бачив її, оголену,
і будь-кому із зустрічних вона б дала…
Хтось говорив, що лапав її за груди,
тільки не пам’ятає, коли і де,
Будда сказав, підморгнувши, вона усюди,
і хто не шукає її,
той знайде
А хочеш, слухай,
зберуся з духом
куплю тобі щось чи, хочеш, стирю,
чи зніму поруч тобі квартиру,
тільки ти не зникай!
Залазь зі мною
під теплу ковдру
передавали сиру погоду
і продиктуй… Агов! Де ти,
вирва ти ж бо така?
І Ви не бачили?
Ти не бачив?
Ніхто не бачив, сиджу і плачу,
ні «добрий день» тобі,
ні «до побачення»
ні «пока»
Приспів
ID:
531224
Рубрика: Поезія, Лірика
дата надходження: 20.10.2014 14:27:35
© дата внесення змiн: 20.10.2014 14:27:35
автор: Микола Пушкін
Вкажіть причину вашої скарги
|
